Аналитический материал "Бизнес-инкубация в Украине - проблемы и перспективы развития" | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Президент УАБИИЦНаталія Кожевіна Исполнительный директор УАБИИЦВолодимир Яремій
Публикуется языком оригинала
Бізнес-інкубація в Україні – проблеми та перспективи розвитку
В сучасній економіці немає альтернативи інноваційному устрою, що вимагає грамотне і швидке впровадження досягнень науки і техніки в бізнес. При цьому, у світовій практиці, технологічні бізнес-інкубатори відіграють одну з найважливіших ролей – вони допомагають створенню і розвитку малих, і, як правило, інноваційних підприємств. Ця функція стає все більш важливою, оскільки з часом вихід на ринок нових підприємств стає дедалі складнішим, в першу чергу, через зростаючу конкуренцію. Завдання технологічного бізнес-інкубатора – виявити цікаву бізнес-ідею, допомогти їй перетворитися на бізнес-проект, сприяти випуску продукції і послуг, допомогти вийти з ними на ринок.
Всі ці завдання, особливо останнє – сприяння виходу на ринок, досить складні. Вирішити їх може міжрегіональна (у середині країни) і міжнародна співпраця бізнес-інкубаторів.
Досвід зарубіжних країн переконливо свідчить про те, що підприємства, які започатковані у бізнес-інкубаторах є набагато успішнішими від підприємств, що народжені поза їх межами. Тому, висвітлюючи питання доцільності діяльності бізнес-інкубаторів необхідно розглянути стан розвитку малого підприємництва в Україні.
Ось деякі дані останнього Звіту про діяльність Держкомпідприємництва України у 2007 році. У розділі "Аналіз основних показників розвитку малого та середнього підприємництва (МСП) України, їх прогнозування та моніторинг проблем"[1]наведено такі дані:
"Проведений аналіз статистичних показників за підсумками 2006 року підтвердив про значний потенціал малого та середнього бізнесу для розвитку економіки та соціальної сфери, зокрема: · з року в рік збільшується кількість суб’єктів як малого (включаючи малі підприємства, фізичні особи-підприємці, фермерські (селянські) господарства), так і середнього підприємництва в Україні, причому, така тенденція по всіх регіонах країни; · показник кількості суб’єктів малого підприємництва у розрахунку на 10 тис. наявного населення збільшився до 496 одиниць та досяг європейського рівня; · обсяг продукції (робіт, послуг), реалізованої суб’єктами малого та середнього підприємництва зріс на 33% у порівнянні з 2004 роком і становив 1515,9 млрд.грн. або 57% до загального обсягу по економіці".
Прочитавши ці рядки так і хочеться заплескати у долоні і покласти край будь-яким розмовам про проблеми із започаткуванням та розвитком підприємництва в нашій державі. За цими показниками ми вже наздогнали розвинені європейські країни. Але далі у Звіті наводяться й не дуже втішні показники, читаємо: "Однак, для прогресу у створенні подальшого сприяння середовища для розвитку та стабільної діяльності малого та середнього бізнесу необхідно подолати виявлені негативні тенденції розвитку, а саме: Як у попередні роки, у 2006 році спостерігається нерівномірність розподілу кількості як суб’єктів МСП, так і малих підприємств за регіонами України у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення (найбільша кількість (210) малих підприємств – у столиці, а найнижча – (41) у Тернопільській області). · впродовж останніх двох років знижується кількість зайнятих у сфері МСБ за рахунок їх зменшення на малих ((зокрема, 2004 рік – (-3,6%), 2005 рік (-4,5%), 2006 рік (-3,9%)) та середніх підприємствах (2005 рік: -2,6%, 2006 рік: -2,5%). Причому тенденція до зниження зайнятості простежується у всіх регіонах країни (за винятком АР Крим) та за всіма видами економічної діяльності, що мають виробничий напрямок; · значною, (або 32,9% із загальної кількості зареєстрованих підприємств у 2006 р.) залишається кількість малих підприємств, що не працюють взагалі із-за будь-яких причин; · зменшилась у 2006 р. до рівня 2004 р. частка продукції (робіт, послуг), реалізованої малими підприємствами і становить 4,8% загального обсягу реалізації по економіці, тоді як у 2005 році цей показник дорівнював 5,3%"[2].
Дозвольте прокоментувати цифри, що наведені у Звіті, хоча навіть погляду достатньо щоб побачити викрутаси із статистикою. Ті зростання, про які так голосно йшлося на стор. 54 виявляються не такими вже і великими, якщо відняти 32,9% непрацюючих підприємств від кількості підприємств, що представлені у статистичних звітах як зареєстровані, отже і працюючі. А щодо загального обсягу реалізації по економіці (57% та 4,8%) то представлені цифри - суцільна загадка. У розділі "Розвиток інфраструктури підтримки малого підприємництва"[3] читаємо:"Серед більш потенційних передових технологій підтримки малого бізнесу та інновацій значаться бізнес-інкубатори та технологічні парки, кількість яких дорівнює відповідно 70 та 32 одиниці". Дуже приємно, що бізнес-інкубатори названо "передовими технологіями підтримки малого бізнесу та інновацій", але реально працюючих бізнес-інкубаторів в Україні, нажаль, не більше 10. Шкода, що офіційний Звіт Держкомпідприємництва не надто надійне джерело для з’ясування повної картинки стану МСБ в країні. За даними, що наводить Центр Разумкова: "Індекс сприяння бізнесу розраховується Міжнародним банком реконструкції та розвитку у 2007 р. – для 175 країн, має 10 складових, які оцінюють рівень оптимізації наступних процесів:
З наведених даних випливає, що за Індексом сприяння бізнесу Україна має вкрай незадовільні рейтингові показники".
Великий вплив на розвиток малого бізнесу має кредитна політика банків, а скоріше її повна відсутність. Сьогодні жодна банківська установа не надає кредит на започаткування власної справи. Банки вимагають не менше 6 місяців успішної підприємницької діяльності, та й відсотки за кредитами для початківців є непомірно високими. Ще одна застаріла проблема знищує підприємницьку ініціативу, перетворює підприємця у постійного прохача та хабародавця. Напевно, тільки лінивий не писав про зловживання та утиски з боку чиновників-бюрократів щодо підприємців. У програмах усіх Урядів червоним рядком проходить боротьба із корупцією та те, що бізнес та влада близнюки-брати. Нажаль, гасло залишається на папері, а підприємці - зі своїми проблемами. Настала нагальна необхідність у роботі єдиної "гарячої" лінії для підприємців з метою проведення моніторингу проблем, що заважають діяльності підприємців у питаннях створення підприємств, ліцензування, оподаткування, оренди, одержання різних дозволів тощо.
Резюмуючи можна зробити таки висновки: · Ситуація зі створенням та діяльності МСП в Україні вимагає суттєвого покращення; · Необхідно створити умови широкого доступу бізнесменів-початківців до "дешевих" кредитних ресурсів; · Започаткування єдиної "гарячої" лінії для підприємців стане кроком до подолання корупції та реального діалогу влади та бізнесу.
Ці та інші пропозиції УАБІІЦ увійшли у відкритий лист до Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко: "Наш попередній досвід співпраці з державними органами управління, показав інертність чиновників та відсутність політичної волі у здійсненні конкретних значних кроків у напрямку підтримки підприємництва, зокрема технологічного, інновацій, розвитку нових конкурентоспроможних технологій, товарів та послуг. З іншого боку, досвід країн, які найдинамічніше розвиваються останнім часом, підтверджує той факт, що без ефективної державної програми підтримки становлення інноваційного бізнесу, загальний успіх реформ практично неможливий.
УАБІІЦ, яка більше 9 років професійно працює в сфері підтримки та розвитку підприємництва має честь запропонувати Вам прийняти до уваги наступні пропозиції щодо формування бачення та стратегії дій, рішень та низки заходів, що потребують, з нашої точки зору, особливої уваги нового Уряду, а саме:
I. Кардинальна зміна підходів до державної підтримки розвитку бізнес-інкубаторів в Україні
Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва неможливий без розвитку мережі бізнес-інкубаторів. Це беззаперечно доведено економіками багатьох країн світу. За статистикою в Україні працює 76 бізнес-інкубаторів. Насправді, ефективно діючих можна назвати не більше 10. Основними перешкодами на шляху розвитку бізнес-інкубаторів є: 1. відсутність законодавчої бази діяльності БІ; 2. відсутність належних приміщень; 3. низька інформованість місцевих керівників про можливості БІ у розвитку підприємництва регіону; 4. небажання керівників вузів займатися проблемами працевлаштування студентів застосовуючи методики та технології бізнес-інкубації. УАБІІЦ пропонує кардинально змінити підходи до діяльності БІ в Україні: Розглянути розроблене фахівцями УАБІІЦ, спільно з Держпідприємництвом, Положення про діяльність бізнес-інкубаторів в Україні з метою його подання до Верховної Ради; Для одержання реальної інформації про роботу структур підтримки бізнесу, Держпідприємництву, спільно з УАБІІЦ, розробити критерії результативності діяльності бізнес-інкубаторів, та виходячи з цих критеріїв провести сертифікацію всіх БІ в Україні. Виконуючи Програму підтримки підприємництва місцеві органи влади мають бути зацікавлені у виділенні земельної ділянки під будівництво муніципального комплексу підтримки МСБ у який мають увійти: бізнес-інкубатор, виробничі та складські приміщення, бізнес-центр. УАБІІЦ спільно із банківськими установами готовий розробити єдиний бізнес-план іпотечного кредитування будівництва комплексів. У Положенні про діяльність БІ визначити власника комплексів підтримки МСБ без можливості їх переорієнтації, або продажу. Приоритетне право бути клієнтом комплексу надати підприємствам, які виконують муніципальні, соціально важливі програми та інноваційні проекти. Вважаємо, що саме такий підхід дасть можливість значно збільшити кількість бізнес-інкубаторів що у свою чергу приведе до зростання підприємницької активності населення.
II. Запровадити в Україні єдиний соціальний внесок та включити в нього страховий внесок загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування
Протягом семи років суб’єкти законодавчої ініціативи, громадські об’єднання обговорюють питання доцільності прийняття ЗУ "Про єдиний соціальний внесок". На даний час зареєстровано п’ять законопроектів (№ 1045 від 07.06.2006 року, №1065 від 15.06.2006 року, № 2343 від 16.10.2006 року, № 2691 від 07.12.2006 року, № 3004 від 16.01.2007 року), які мають чимало як спільних рис, так і розбіжностей. Але жоден із проектів не відповідає вимогам сучасності та потребують детального обговорення та доопрацювання. За результатами громадських обговорень зазначених законопроектів, а також за результатами вивчення питання єдиного соціального внеску Міністерством праці та соціальної політики України були зроблені позитивні кроки у соціальній політиці та розвитку підприємництва в Україні: · Збільшення розміру мінімальної заробітної плати. · Створення нових робочих місць. · Посилення контролю за діяльністю страхових фондів. · Подолання "тінізації" заробітної плати. · Зменшення податкового навантаження на роботодавців та їх працівників.
Окрім цього в лютому 2007 року на розгляд Верховної Ради були внесені законопроекти № 3155 та 3155-1 "Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування", які повністю суперечать концепції створення єдиного соціального внеску, оскільки передбачають створення додаткового фонду. Світова практика є доказом необхідності запровадження обов’язкового державного медичного страхування населення. Для цього необхідно внести зміни та доповнення до законодавства України в галузі страхової діяльності та передбачити даний вид страхування в системі єдиного соціального внеску.
III. Створення єдиного гарантійного фонду на започаткування власної справи
Ситуація у сфері кредитування підприємницької діяльності. В Україні у сфері кредитування підприємницької діяльності діють програми кредитування на розширення підприємницької діяльності, що вже започаткована та успішно діє протягом 6 місяців. При цьому саме на започаткуванняпідприємницької діяльності гроші можна одержати у державній службі зайнятості (одноразова допомога по безробіттю на започаткування власної справи особами, що звернулися до центру зайнятості та отримали статус безробітного). Слабкою стороною такого напрямку діяльності державної служби зайнятості є те, що не завжди розмір одноразової допомоги по безробіттю є достатнім, щоб мати можливість розпочати власну справу за її рахунок. Позитивний досвід діяльності гарантійного фонду для започаткування власної справи продемонстрував Проект Міжнародної організації праці “Можливості професійного навчання, зайнятість та міграційна політика як фактори запобігання і скорочення масштабів торгівлі жінками в Україні". В рамках цього пілотного проекту МОП механізм кредитування підприємців-початківців впроваджується у Чернівецький області. Створення єдиного гарантійного фонду на започаткування власної справидасть можливість одержання пільгових кредитів підприємцям-початківцям, збільшить кількість бажаючих розпочати бізнес, зменшить еміграцію населення з України, стане фінансовим стимулом до самозайнятості.
IV. Започаткування гарячої телефонної лінії для підприємців
Для своєчасного, оперативного та ефективного розгляду звернень підприємців України з питань організації бізнесу, порушення прав та чинного законодавства посадовими особами, моніторингу законодавчих актів, проведення соціологічних досліджень з питань підприємництва пропонуємо впровадити єдиний тризначний телефонний номер гарячої лінії для підприємців на всій території України. УАБІІЦ, у співпраці з Всеукраїнською асоціацією підприємств безоплатної довідкової служби “Укрдовідка" готова презентувати проект гарячої телефонної лінії для підприємців з використанням потенціалу розгалуженої мережі безоплатної довідкової служби, яка працює у 23 обласних центрах України. Сьогодні у нас є можливість не вкладаючи значні державні кошти у створення такої мережі ефективно використати вже існуючі довідкові служби для організації цієї важливої справи".
Маємо велику надію що ці пропозиції будуть почуті та розглянуті зацікавленими міністерствами та відомствами в Україні. Декілька слів про можливості міжнародної співпраці як існуючих бізнес-інкубаторів, так і новостворених. Міжнародна кооперація є важливою складовою як для розвитку БІ, так і можливості БІ сприяти розвитку клієнтів - малих інноваційних підприємств. З метою розвитку міжнародної кооперації УАБІІЦ пропонує: · організацію стажувань керівників і фахівців бізнес-інкубаторів у провідних бізнес-інкубаторах світу (Китаї, Німеччині, Польщі, Росії), можливо на основах ділового обміну; · створення мережі профільних бізнес-інкубаторів (наприклад, біотехнологічних, інформаційних, аграрних і т.д.); · створення єдиної бази даних малих підприємств – клієнтів бізнес-інкубаторів, що пропонують продукцію і послуги на європейський ринок, і сприяння в просуванні продукції і послуг; · організацію постійно-діючих обласних та державних виставок кращих інноваційних продуктів і проектів, пропонованих бізнес – інкубаторами.
Рішення цих завдань дозволить бізнес-інкубаторам стати сильнішими та більш ефективними у вирішенні питань реальної підтримки Українського підприємництва. |